Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться.
Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ.
Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його.
Недобір, -бо́ру, м.
1) Недоборъ, недочета.
2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору.
Фуганок, -нку, м. Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ).