Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертю
вертялка
верх
верхи
верхівень
верхівець
верхівка
верхів'я
верхлюк
верхляк
верхнина
верхній
верхняк
верхоблюд
верхове
верховець
верховий
верховик
верховина
верховинець
верховинний
верховіття
верховод
верховода
верховодити
верховодиця
верховодка
верховодний
верхоглядка
верходуб
верхолаз
верхоляк
верхом
верхопасання
верхостьоб
верхоумка
верцадло
верч
верчик
верша
вершак
верше
вершень
вершечок
вершильні вила
вершина
вершити
вершитися
вершій
вершка
вершляг
вершник
вершнюк
вершня
вершняк
вершок
верштаб
веряйка
весела
веселечко
веселий
веселик
веселити
веселитися
веселиця
веселісінький
веселісінько
веселість
веселішати
веселка
веселковий
весело
веселонька и веселочка
веселувати
веселуха
весельце
веселюх
весівка
весіленько
весілля
весілчанин
весільний
весінний
весло
веслувати
веслюга
весна
веснівка
веснування
веснувати
весняний
веснянка
веснянкуватий
вести
вестися
весь
ветлина
ветуля
ветхий
вех
веха
вець!
вечеренька
вечеріти
вечерішний
вечерниці
вечерниця
вечерниченьки
вечерничити
вечернички
вечеровий
вечеря
вечеряти
вечір
вечірки
вечірній
вечірня
вечірок
вечірочок
вечорина
Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Обсміювати, -мї́юю, -єш, сов. в. обсміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали. Левиц. І. 464.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Нас спонсорують: