Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірність
вірно
вірнянка
віронька
вірувати
вірутний
вірутник
вірутно
вірую
вірчий лист
вірш
вірша
віршний
віршник
віршовий
віршомаз
віршувальник
віршувальниця
віршувати
вірьовка
вір'я
вір'ян
вісень
вісім
вісімдесят
вісімдесятий
вісімка
вісімнадцятий
вісімнадцятка
вісімнадцять
віск
віскривець
віскривий
віскряк
віслюк
вісний
вісник
вісняк
віспа
віспарь
вістка
вістовець
вістовик
вістовниця
вістонька
вісточка
вістря
вість
вісь
вісько
вісьмака
вісьмерик
вісьмина
вісьта!
вісьтак
віта
вітання
вітати
вітер
вітериця
вітерник
вітистий
вітка
вітки
віткіль
вітлатий
вітонька
вітренько
вітрець
вітречко
вітрик
вітрило
вітрильний
вітрити
вітритися
вітриця
вітрів
вітровий
вітровина
вітрогон
вітрогонити
вітрогонка
вітролетень
вітролом
вітруватий
вітрюга
вітряк
вітряний
вітряниця
вітрянка
вітряно
вітряхнути
вітрячок
вітти
віттіль
віттіля
віття
вітцевий
вітцівський
вітцівщина
вітчим
віть за віть оддати
віха
віхало
віхола
віхоть
віхтелити
віхтолиця
віче
вічистий
вічі
вічко
віч-на-віч
вічний
вічність
вічно
вічовий
вічок
вішало
вішальник
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Голоднянка, -ки, ж. = голодниця. Желех.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.
Нас спонсорують: