Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл.
1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала.
2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру.
Шкурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шкура.
2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне.
3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.