Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно
рідня
рідняк
рідокоханок
рідота
рідчати
ріжа
ріжджа
ріження
ріжечок
ріжкатий
ріжнатий
ріжний
ріжниця
ріжок
різа
різавка
різак
різанець
різанина
різанка
різати
різатися
різачка
різбарь
різвий
різво
різдво
різдвяний
різдвянський
різець
різзя
різка
різкий
різко
різнація
різний
різник
різниківна
різникувати
різнити
різнитися
різниці
різницький
різниченко
різничий
різничити
різничка
різно
різномасткий
різноція
різнути
різня
різоватець
різовини
різовиння
різонути
різочка
різун
різь
різьба
різьбований
різьбяр
різьбярство
рій
рійба
рійно
рік
рілля
рільник
рільництво
рімнати
рімнина
рімнота
рінець
рінистий
рінник
рінуватий
рінь
рінявий
ріняк
ріпа
ріпак
ріпачиння
ріпачнисько
ріпиця
ріпка
ріплях
ріпник
ріпницький
ріпниця
ріп'як
ріп'яник
ріса
рісити
ріска
ріст
рісувати
ріт
річ
річенька
річище
річка
річковий
річний
річнистий
річно
річняк
рішати
рішатися
рішений
рішинець
рішити
рішняк
ріща
ріяти
роб
роба
робак
робацтво
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить. Котл. Ен. VI. 9.
Тутай нар. = тута. Шейк.
Цупитися, -плюся, -пишся, гл. Тянуться, тащиться. Коняка.... цупиться у мене ззаду. Рудч. Ск. II. 177.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: