Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Cм. війка.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». 2) ле́жники справляти = лежня справляти.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость.