Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретор
реторва
реторика
ретяз
реус
рецетовка
рецок
реч
реченець
речи
речінь
речник
речнистий
речницький
решетилка
решетина
решетити
решетище
решетник
решето
решетувати
решітка
решітник
решіточка
решітце
решт
решта
рештак
рештант
рєзка
ржа
ржавець
ржавий
ржавіти
ржанець
ржання
ржати
ржій
риба
рибак
рибалити
рибалки
рибалчик
рибалчин
рибалчити
рибальня
рибальство
рибальський
рибарити
рибарство
рибарчик
рибарь
рибас
рибаска
рибаха
рибацтво
рибаченько
рибачити
рибачиха
рибець
рибин
рибина
рибка
рибний 1
рибний 2
рибник
рибно
рибоїд
риболов
риболовець
риболович
риболовка
риболовний
риболовник
рибонька
рибчина
риб'я
риб'яний
риб'ятко
риб'ячий
ригати
ригачка
риги
ригнути
риговина
ригувати
риґівниця
риґувати
ридання
ридати
ридван
ридванний
риж
риженький
рижиїще
рижий
рижієвий
рижій
рижіти
рижок
рижуха
риза
риззя
ризи
ризінка
ризка
ризник
ризниця
рийка
рик
рикало
рикання
рикати
рикнути
рикуля
рику-рику!
рило
рильний
риля
риляч
Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Заворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. І. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. МПр. 42.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько. Млак. 89.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Крівця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.  
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Струнка, -ки, ж. 1) Ум. отъ струна. 2) Отгороженное мѣсто въ овечьемъ хлѣвѣ, гдѣ производится доеніе матокъ. Кобел. у. Устройство: два столба —пвлюхи, на нихъ сверху крыша — повірхник, посрединѣ горизонтально отъ одного столба до другого — побе́дрина, къ ней прибиты вертикально стоящія до́шки, на которыя опираются спины доящихъ, передъ каждой доской — сіде́ць — толстый столбикъ для сидѣнья. Шух. I. 185, 188, 192, 194.
Нас спонсорують: