Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Єлини́ця, -ці, ж. Названіе воды въ заговорѣ. Помагай Біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Грин. III. 403. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. № 157.
Нас спонсорують: