Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покривулити
покрик
покрикати
покрикнути
покрикувати
покритенько
покрити
покритка
покриття
покричати
покришечка
покришити
покришище
покришка
покрів
покрівавити
покрівавитися
покрівець
покрівля
покрівний
покрівський
покріпити
покріпляти
покріплятися
покріпний
покрова
покровений
покровка
покропивник
покропити
покроплення
покропляти
покружати
покружляти
покрупини
покруп'янка
покрутити
покрутитися
покрутнути
покруч
покувати
покувікати
покудкудакати
покудлати
покудовчити 1
покудовчити 2
покуйовдити
покукнути
покукурікати
покульбачити
покульгати
покулятися
покумання
покуматися
покумитися
покумувати
покундосити
покуняти
покуп
покупати
покупатися
покупець 2
покупити
покупі
покупка
покупляти
покупувати
покупчитися
покурити
покус
покуса
покусати
покусатися
покусчіцка
покут
покута
покутати
покутатися
покутє
покутник
покутниця
покутній
покуття
покутувати
покуть
покутя
покутянин
покуховарити
покуховне
покучерявити
покучерявіти
покучкурувати
покушання
покушати
покуштування
покуштувати
пола
полавочник
полагода
полагодити
полад
поладити
поладитися
поладнати
полаз
полазець
полазник
полазок
полазюка
поламання
поламати
поламатися
полапати
полапки
полапцем
поласкавішати
поласувати
поласуватися
полатайко
полатай-хата
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). О. 1862. IX. 119. — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Мир. ХРВ. 71. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула. МВ. (О. 1862. III. 35).
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Намурмо́ситися, -мо́шуся, -сишся, гл. Надуться, нахмуриться. Ну, вже намурмосилась. Ном. № 3366.
Ораз нар. = враз.
Переслухати, -хаю, -єш, гл. 1) Прослушать, выслушать. Ото він переслухав це, заплакав. Рудч. Ск. І. 93. 2) Переслушать. Людської брехні не переслухати. Ном. № 6991.
Рідколісся, -ся, с. Рѣдкій лѣсъ. Наші сіроми перебігли рідколіссям і вже кралися пущами. Стор. МПр. 109.
Скрутель, -ля, м. Свернутая горстка пеньки, очищенной отъ кострики. Гол. Од. 35.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Щебати, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. Cм. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.
Нас спонсорують: