Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Обужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. обуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Просыпаться, проснуться, пробудиться.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.