Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

о I
о II
оазіс
об
оба
обабитися
обабіч
обабок
обава
обавити
обавлятися
обагрянок
обамбурити
обапол
обаполи
обаполок
обапольний
обаранити
обараніти
обаринок
обарянець
обаряти
обарятися
обаторитися
обахта
обачити
обачитися
обачіння
обачний
обачність
обачно
обашлувати
обашморити
обашморитися
обашпорити
обаясник
оббанити
оббанитися
оббивальник
оббивати
оббиватися
оббирьканий
оббити
оббігати
оббігати 2
оббілити
оббілувати
оббірати
оббіратися
оббрести
оббрехати
оббризкати
оббризкувати
оббризькати
оббризькувати
оббріхувати
оббудовувати
оббурдюжитися
оббутися
обважити
обважнити
обважніти
обважувати
обважуватися
обвалити
обвалькувати
обвалювання
обвалювати
обвалюватися
обваритися
обваруцкатися
обварювати
обварюватися
обвезти
обвернути
обвертати
обвертатися
обвертіти
обвеселити
обвеселіти
обвеснитися
обвести
обвечеріти
обвивати
обвиватися
обвидніти
обвикати
обвинуватити
обвинувачувати
обвинути
обвиняний
обвисати
обвити
обвихнутися
обвівати
обвіватися
обвід
обвідка
обвідьмитися
обвірчувати
обвірчуватися
обвістити
обвітріти
обвітря
обвітряний
обвішати
обвішувати
обвіщати
обвіяти
обводити
обвозити
обвозитися
обволікати
обворити
обворитися
обворожити
обворожувати
обв'язати
обв'язувати
обв'язуватися
Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Вихолоняти, -няю, -єш сов. в, вихолонути, -ну, -неш,, гл. Охлаждаться, охладиться, остывать, остыть. Нехай вихолоняє борщ. Волч. у. Вода вихолола.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. ІІ. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Побити, -б'ю, -єш, гл. 1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито. Ном. 2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. 3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. ЗОЮР. І. 7. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив. Гліб. 6. 4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Гол. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі. ЗОЮР. І. 21. 5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив. Чуб. II. 191.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Нас спонсорують: