Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боріг
борідка
борідонька
борідочка
борікати
борікатися
борінка
борінний
борінник
боркання
боркати
борконь
боркотати
боркотун
борлак
борланка
бормотати
бормотіти
борня
боровий
боровик
боровина
боровиця
боровичний
боровичок
боровниця
борода
бородавка
бородавканя
бородавник
бородавочка
бородай
бородань
бородатий
бородиця
бороздити
борозенний
борозенька
борозка
борозна
борозний
борознистий
борознувати
борознюк
борозняк
бороло
борона 1
борона 2
боронення
боронець
боронити
боронитися
бороння
боронувати
боросква
боростатися
боротати
бороти
боротися
бороття
боротьба
борочок
борошенний
борошенце
борошнити
борошнитися
борошно
борошняний
борс
борсання
борсати
борсатися
борсук
борсуків
борсучий
борсюк
борт
бортавий
бортак
бортник
бортняк
бортуля
борть
бортяний
бортяник
борух
борушкатися
борше
боршєвка
борщ
борщевий
борщик
борщичок
борщівний
борщівник
борщівниця
борщівничити
борщівничка
борщівничок
борщовий
борщувати
борюкатися
босака
босем
босий
босини
босісінький
босіти
боска
боско
босо
босоніж
босоніжка
босоніч
босоногий
босорка
босорканя
босоркун
бости
босувати
Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18.
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Іконний, -а, -е. Иконный. МВ. IІI. 91.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. О. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Обидний, -а, -е. Обидный.
Пролежати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Нас спонсорують: