Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонорувати

Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРУВАТИ"
Бузина, -ни, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — ялова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. І. 135. в) — червона. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. бузинка.
Жа́бонька, -и жа́бочка, -ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Н. п.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Штундарь, -ря, м. Штундистъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.