Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонобити

Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.