Басамунка, -ки, ж. = крайка.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає.
Кретівка, -ки, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ.
Ли́ста, -ти, ж. = литка.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.
