Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Блигомий світ, щоб туди йти.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Помоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусить.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув.
