Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

адамів

Ада́мів, -мова, -ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138. б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДАМІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДАМІВ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АДАМІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.