Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

адамів

Ада́мів, -мова, -ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138. б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДАМІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АДАМІВ"
Болящий, -а, -е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.
Розжатися Cм. розживатися.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у.
Студити, -джу, -диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Ном. № 9685. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний. Лебед. у.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АДАМІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.