Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Непохитно нар. Стойко.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою.
Помулити, -лю, -лиш, гл.
1) Давить, жать нѣкоторое время.
2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Рожівка, -ки, ж.
1) = рожа? Щипліте рожівку.
2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова.
