Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глушити

Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛУШИТИ"
Викуряти, -ря́ю, -єш, гл. = викурювати. Ей, винники, броварники! Годі вам.... по винницях горілок курити, очей своїх молодецьких викуряти. Мет.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Приклонити, -ся. Cм. приклоняти, -ся.  
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.