Борщівничок, -чка, м. Ум. отъ борщівник
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Ходив глупів на весілля.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих.
Котик, -ка, м.
1) Ум. отъ кіт. Був собі котик та півник та спряглися жить.
2) Родъ женской шубки. Зап'яті одинаковими хустками, в одинакових котиках, критих ясно-зеленою матерією, вони були ніби однолітки.
3) Щетка (на ногахъ лошади); задній коготь (у собаки).
4) Кусокъ дерна, употребляющійся въ игрѣ, называемой котики.
5) Цвѣтъ вербы, лозы, ивы. Свячена лоза і котики — ліки од трясці.
6) мн. Glechoma hedoracea L.
8) Пузырьки, поднимающіеся со дна пруда, болота. Коли замерза вода, то котики підходять зі дна, то тим і крига як сім, розсипається. Чигир. у. Ум. ко́тичок. А котичок няв-няв-няв!
Поставець, -вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный.
Турунчук, -ка, м. Быстрый и глубокій протокъ, рукавъ рѣки.
