Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гінець

Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНЕЦЬ"
Балабанський, -а, -е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.
Глибати, -баю, -єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно летѣть.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп. Ном. № 10167.
Несподіванка, -ки, ж. Неожиданность; сюрпризъ.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.