Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гінець

Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІНЕЦЬ"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть. Волч. у.
Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже! Канев. у.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Тютюнник, -ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ. Вх. Зн. 72.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.