Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий.
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Назга́д нар. Напамять.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко.
Скін, ско́ну, м.
1) Кончина, смерть.
2) Конецъ, предѣлъ.
