Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гатала

Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛА"
Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом. К. ПС. 39.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Обвозити, -жу, -виш, сов. в. обвезти, -зу, -зе́ш, гл. Обвозить, обвезти.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость. Желех.
Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАТАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.