Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Женьча́рка, -ки, ж. = жниця.
Кавкати, -каю, -єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала.
Підбій, -бою, м.
1) Подкладка.
2) Покореніе; порабощеніе.
3) Насѣк. Arctia (гусеница).
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
