Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьбувати

Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБУВАТИ"
Баяння, -ня, с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Куся, -ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех.
Лямува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Окаймлять, каймить, обшивать края одежды. 2) Тянуть рыболовную сѣть при помощи лямки. Запрягають у лямки волів, лямують. А тоді й люде до того пристають, тож себе лямують, помагають витягати. Азовск. (Стрижевск.).
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Панівка, -ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.