Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаморити

Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМОРИТИ"
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Миг, -га, м. 1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю. Левиц. Пов. 246. 2) мн. Перемигиванія.
Нитка, -ки, ж. 1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. Ном. № 1286. По нитці дійти до клубочка. 2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. Cм. штомпель. Чуб. VII. 410. Ум. ниточка.
Онцихрист, -та, м. = анцихрист.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Вх. Зн. 46. Прядівце чесала... паздір'я відпадує. МУЕ. III. 51.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Посудомити, мить, гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАМОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.