Бараболиння, -ня, с. соб. Стебли картофеля.
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Гаманець, -нця, м. Ум. отъ гаман.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила.
Облягти Cм. облягати.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Росплоджувати, -джую, -єш, сов. в. росплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, развести. Нігде сісти, гнізда звити, малих дітей росплодити. В чужій кошарі овець не росплодиш.
