Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.

Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65. — жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.

Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.

Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.

Окрушка, -ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба. Рк. Левиц.

Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.

Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).

Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Ном. № 4273. Програв чумак вози й воли в кості. Чуб. V. 1039. 2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває. АД. І. 258.

Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus. Вх. Пч. II. 9.