Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галябарда

Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯБАРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯБАРДА"
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Галиц. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ. Вх. Лем. 415.
Кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Нате Cм. на.
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
Сироватчаний, -а, -е. Изъ молочной сыворотки сдѣланный. Сироватчаний куліш. Чуб. VII. 439.
Травоїдний, -а, -е. Травоядный. Шейк.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛЯБАРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.