Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галябарда

Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯБАРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯБАРДА"
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Обчесати Cм. обчісувати.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Пропалити Cм. пропалювати.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛЯБАРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.