Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Перелюбець, -бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш.
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене.
Сажер, -ра, м. = сажотрус.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
