Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галамбець

Галамбець, -бця, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАМБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАМБЕЦЬ"
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Дзюба́стий, -а, -е. = Дзюба́тий.
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой. Угор.
Торбан, -на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. КС. 1892. III. 381. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані. Гол. III. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАМБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.