Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галайкотіти

Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙКОТІТИ"
Глевкий, -а, -е. О. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби лекше. Ном. № 12288.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Мил. 63. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити. Ном.
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. Н. Вол. у.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАЙКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.