Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галайкотіти

Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙКОТІТИ"
Бандурчанка, -ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. Чуб. ІІІ. 37.
Голоколосий, -а, -е. О хлѣбѣ: безостый. Пшениця голоколоса. Канев. у.
Китвиця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. Cм. кітвиця.
Клектати, -кчу́, -ти́ш, гл. = клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває. Гол. IV. 286.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАЙКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.