Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галайда

Галайда, -ди, м. Скиталецъ, бездомный. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЙДА"
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Н. Вол. у. Вийшла стара пані на затильні двері. Гол. III. 207. Утікала Бондарівна затильними дверми. Грин. III. 616.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ. Шейк. Шух. І. 210.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАЙДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.