Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Оттоді то по городах на музики вигравали. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Поперед війська да конем виграє. 6) Бродить. Пиво виграє.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Замішка зробилась. Багато буде замішки. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. 8) Родъ мучнаго кушанья. Замішка житна на молоці.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Ой полишив білий хлопець Маріку любити.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.