Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих.
Підлатати Cм. підлатувати.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Порозділятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Раздѣлиться (во множествѣ).
Смалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять.
2) — люльку. Усиленно курить трубку.
3) — литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой.
4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
