Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурник

Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИК"
Винницький, -а, -е. Винокуренный.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus. ЗЮЗО. I. 120.
Заліпи́ти, -ся. Cм. заліплювати, -ся.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю. К. Іов. 16.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. IІ. 200.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Обриднути Cм. обридати.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.