Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурник

Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИК"
Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Вітрильний, -а, -е. Парусный. Желех.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Попідбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и підбити, но во множествѣ. Гвіздками чоботи попідбиваю. Я твої карі очі попідбиваю. О. 1861. IV. 83. Н. п. Оден король... попідбивав під себе багато країв і миру. Гн. II. 11.
Прив'явати, -ва́ю, -єш, сов. в. прив'янути, -ну, -неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яжи. Нехай в'януть, прив'явають. Мет. 316.
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить. Ном. № 9265.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Вас. 205. Ум. терти́чничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.