Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ум. Ді́жечка. Cм. Діж, діжун.
Доме́лювати, -люю, -єш, сов. в. домоло́ти, -мелю́, -ме́леш, гл. Домалывать, домолоть.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ум. ткачик.
Фарбляний, -а, -е. Красочный.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность.
Цьом! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю....