Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний.
Навгу́л нар. Огуломъ.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної.
2) Пригожій, красивый. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй.
Чичерчик, -ку, м. Встрѣчено въ нар. пѣснѣ вмѣсто черчик. Васильчику-чичерчику, посію тебе в городчику.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный.
