Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухналь

Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик. Г. Барв. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛЬ"
Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи. О. 1861. I. 264.
Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя. Харьк.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. І. 90.
Плечико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Гол. І. 204. Чупер носив собі коротенький. Федьк. Пов. 38. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив. Гн. II. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХНАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.