Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухналь

Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик. Г. Барв. 461.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХНАЛЬ"
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Буртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість. Чуб. V. 774.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХНАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.