Богозневага, -ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь Бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці.
Гич, -чі, ж.
1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній.
2) ні гич. Ничего. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Красовиця, -ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця!
Пліщ, -ща, м. = лящ 1.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. Торік була погориджа, ще й досі чути. Чи не на погориджу біжите?
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Припек, -ка, м. = припічок.
