Болітце, -ця, с. Ум. отъ болото.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй!
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.
Колокі́локъ, -лка, м. 1) Ум. отъ колокі́л. 2) мн. Родъ прически дѣвушекъ съ зубчастим проборомъ.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати.
