Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воскувати

Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОСКУВАТИ"
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень. Желех.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Нелюбонько и нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій. ЕЗ. V. 168.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.