Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворогування

Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Напри́клад нар. Напримѣръ.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Прищитувати, -тую, -єш, сов. в. прищитати, -таю, -єш, гл. Присчитывать, присчитать. На сто рублів навіряє, а на двісті прищитає. Чуб. V. 1034.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.