Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворогування

Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі. Єв. Л. XXIII. 5.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич. Ном.
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.