Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворішина

Ворішина, -ни, ж. 1) Раст. Geranium sanguineum. Вх. Пч. І. 10. 2) = Орішина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІШИНА"
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Помутиться. 2) Возмутиться.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Чернецький, -а, -е. Монашескій. Чернецький хліб по козацькій іззіж. Ном. № 13353.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.