Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.

Витушка, -ки, ж. Моталка, снарядъ для сматыванія нитокъ въ клубки. Вас. 202. Части его: стільчик — нѣчто подобное табуреткѣ, расходящіяся ножки котораго укрѣплены въ толстой деревянной доскѣ — подставкѣ: сквозь табуретъ проходить и нижнимъ концомъ укрѣпляется въ подставкѣ штомпель — вертикально стоящая палка, на верхнемъ концѣ которой вращаются два бильця — положенныя накрестъ палки; на четырехъ концахъ бильців надѣты коники, на которые надѣвается півміток. Констант. у. Б. Гринч. Въ другихъ мѣстахъ вмѣсто стільчика — крестъ изъ тяжелыхъ досокъ, штомпель называется нитка, коники — качечки. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. ІІІ. 50.

Відхрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відхреститися, -щуся, -стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Ном. № 2797. Від смерти а ні відхреститися, а ні відмолитися. Ном. № 8250. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас. Чуб. І. 120.

Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.

Перепелиця, -ці, ж. 1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Чуб. V. 474. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі. О. 1862. IX. 114. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65. 3) Родъ игры. Ив. 26. Ум. перепеличка.

Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.

Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. XII. 47.

Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.

Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька. Угор.

Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.