Бідниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Витришкати, -каю, -єш, гл.
1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить.
2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав.
Глуш, -ші, ж. Густо заросшее мѣсто. У глуші, між вербами, капуста погано росте.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник).
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
