Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив.
Гільце, -ця, с.
1) = вильце.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь.
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Вона заходилась, понапікала хліба. Мати понапікала й понаварювала.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг.
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців.
