Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воно

Воно, його, мѣст. 1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Шевч. 9. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Г. Барв. 4. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне. 2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Шевч. 658. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОНО"
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє. Борз. у.
Надивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Надивиться. Вже й надивувався, вже й намилувався. Чуб. V. 283.
Натиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.
Перевертати, -та́ю, -єш, сов. в. переверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. Рудч. Ск. І. 119. 2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. Чуб. V. 820. 3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. КС. 1883. XII. 700. 4) Превращать, превратить (именов. числа). К. Гр. 117.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Смолоскип, -па, м. Факелъ. В гордім замку на подвірї смолоскипи запаляли. Федьк. І. 123.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.