Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володарь

Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬ"
Де́куди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екатер. г.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився. Харьк.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. ро́ндик.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.