Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возниця

Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗНИЦЯ"
Відгромлювати, -люю, -єш, сов. в. відгромитии, -млю, -мш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хода. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Зроб, зро́бу, м. 1) Совершеніе, исполненіе работы. довести до зро́бу. Исполнить, сдѣлать. Тоді аж зароблять вони велик спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. Васильк. у. прийнятися до зро́бу. Приняться за дѣло, за исполненіе работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші. Васильк. у.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.
Похвиськати, -каю, -єш, гл. = похвоськати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.