Блеснути, -ну́, -не́ш, гл. = блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари.
Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. Ум. бубончик.
Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. По видному. Когда свѣтло.
2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Ум. видненький, виднесенький.
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.).