Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Пороскручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и роскрути́ти, но во множествѣ.
Псування, -ня, с. Порча.
Трепіття, -тя, с. = трепеття.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
