Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владарь

Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДАРЬ"
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Инаковий, -а, -е. = инакий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове. О. 1862. І. 70.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Набра́ти, -ся. Cм. набірати, -ся.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.