Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Надсмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. надсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Надсасывать, надсосать.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. Єв. Л. XIX. 4. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Макс. Нехай дадуть мені наперед гроші. МВ. І. 31. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче. Ном. № 375.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки. Сим. 216.
Шрубель, -бля, м. Зубило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.