Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ. Шейк.
Виступити Cм. виступати.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.  
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Приспанка, -ки, ж. Наложница, любовница. Вх. Зн. 56.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.