Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінчати

Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЧАТИ"
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Скривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Покривиться, искривиться. 2) Сморщиться, поморщиться. Скривився, як середа на пятницю. Ном. № 8195. Як бідний плаче, то ніхто не баче, а як багатий скривиться, то всяке дивиться. Ном.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469.
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс. Черниг. у.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Мил. 115. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема. Грин. III. 541.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.