Вистягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистягтися, -гнуся, -нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся.
Затріпоті́ти, -почу́, -чеш, гл. Затрепетать. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Квіточки затріпотіли.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки.
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору — не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю.
2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка.
3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Одного батька діти, та не рівні. Ум. рівненький, рівнесенький.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує.
Стіки, стіко, нар. = стільки.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»
